Перейти до основного вмісту

Громадянська освіта.



ГРОМАДЯНСЬКЕ СУСПІЛЬСТВО

Мета: пояснити як співвідносяться і взаємодіють між собою громадянське суспільство і правова держава; зрозуміти важливість пріоритету інститутів громадянського суспільства у державі.

ХІД УРОКУ:


Актуалізація опорних знань 
Зіставте поняття «політична партія» та «громадянська організація», порівнюючи їх значення для демократії. 

Мотивація навчальної діяльності 
Який зв'язок існує між участю людей у громадському житті та рівнем розвитку країни?
Чому держава, мешканці якої активні у громадському житті, розвивається краще?

Вивчення нового матеріалу
Громадянське суспільство – це саморегульоване суспільство вільних, рівних, економічно незалежних людей, які вступають у недержавні організації та об’єднання з метою захисту своїх законних інтересів і досягнення своїх цілей. Влада в такому суспільстві будується не на силі, а на авторитеті, а держава виконує регуляторну функцію.
Інститути (складові частини) громадянського суспільства:
-   громадські організації;
-   професійні та творчі спілки;
-   організації роботодавців;
-   благодійні і релігійні організації; - органи самореалізації населення;
-   недержавні засоби масової інформації;
-   інші некомерційні товариства й установи, легалізовані відповідно до законодавства.
Ознаки громадянського суспільства:
-   визнання людини, її прав і свобод найвищою суспільною цінністю;
-   державне регулювання, на основі законів і за допомогою спеціальних органів, відносин між людьми, захист їхніх прав;
-   високий рівень правосвідомості та відповідальності громадян і повага до законних прав інших людей;
-   право власності людей на знаряддя і результати своєї праці, поєднане з певним рівнем заможності, для досягнення незалежності;
-   існування різноманітних добровільних громадських організацій і рухів, самоорганізація і згуртування;
-   взаємодія громадських об’єднань для задоволення матеріальних і духовних потреб та інтересів людини, що відбувається без прямого втручання держави; - багатоманітність (плюралізм) у всіх сферах суспільного життя (економічній, політичній, культурній);
-   незалежні медіа, які обслуговують громадські потреби та інтереси, формулюють і оприлюднюють громадську думку.
Функції громадянського суспільства:
-   самоорганізація людей та самостійна реалізація власних інтересів (значну частину суспільно важливих питань громадські спілки та об’єднання розв’язують самостійно або на рівні місцевого самоврядування; тим самим вони полегшують виконання державою її функцій, бо зменшують «тягар проблем», які їй доводиться розв’язувати);
-   забезпечення     непорушності      особистих   прав громадян;   сприяння підвищенню самооцінки громадян, упевненості у своїх силах; забезпечення підтримки у можливому протистоянні громадянина з державою;
-   систематизація, впорядкування, надання урегульованості протестам і вимогам людей, які в іншому випадку могли б мати руйнівний характер, і в такий спосіб створення сприятливих умов для функціонування
демократичної влади;
-   інститути громадянського суспільства дають кожній групі шанс «бути почутою на вершині владної піраміди».
Основні риси особистості як основи громадянського суспільства:
-   розумність і здатність критично мислити;
-   ініціативність;
-   індивідуальна автономія як щодо соціуму,так і держави;
-   уміння формувати й обстоювати власну позицію; - змога передбачати результати своїх вчинків; - відповідальність за свої діяння.
Правова держава – це суверенна політико-територіальна організація влади, яка існує і функціонує в громадянському демократичному суспільстві, в якій панують норми права, забезпечуються права і свободи людини, влада підпорядковується волі народу (законним інтересам людини і громадянина, окремих груп людей та громадянського суспільства в цілому).
Ознаки правової держави:
-   суверенітет народу, який є джерелом влади;
-   верховенство права;
-   рівність усіх громадян перед законом;
-   однакова і взаємна відповідальність держави та особи перед законом;
-   визнання прав людини вищою соціальною цінністю;
-   поділ влади на законодавчу, виконавчу і судову;
-   високі правова культура та правосвідомість громадян;
-   наявність ефективної правоохоронної системи. 

Рефлексія 
Поясніть, чому особиста відповідальність є важливою рисою кожного члена громадянського суспільства.

Домашнє завдання:
Використовуючи матеріал підручника на с. 102-106 дати відповідь на запитання: Які проблеми стоять на шляху розвитку громадянського суспільства в Україні? Складіть перелік.


Популярні дописи з цього блогу

Практичне заняття. Громадянська освіта. (група 21)

Практична робота "Створюємо шкільні правила разом" Шановні учні, ! Пропоную вам взяти участь у створенні Кодексу поведінки в нашому навчальному закладі. Запропонуйте свої правила  поведінки учнів під час уроків, перерв, заходів та на території школи  та варіанти покарань за їх порушення. 

Урок №31. Громадянська освіта. (група 21)

Школа - простір демократії План уроку:  1. Шкільна громада.  2. Взаємодія учнів, учителів, батьків, шкільної адміністрації в організації шкільного життя.  3. Врядування та управління школою.  4. Шкільне самоврядування (учнівське, вчительське, батьківське). 5. Принципи та цінності учнівського самоврядування.  6. Моделі учнівського самоврядування.  7. Школа і місцева громада. Наведіть приклади форм безпосередньої участі громадян у місцевому самоврядуванні.  Назвіть відомі вам органи учнівського самоврядування в школі. Чим вони займаються? Вивчення нового матеріалу Шкільна громада  – група учасників освітнього процесу, об’єднаних спільністю інтересів, що ставить перед собою певні спільні завдання, новий тип відносин, характерною рисою якого є взаємодія всіх його учасників заради досягнення спільної мети. Громадське самоврядування в закладах освіті  – це право учасників освітнього процесу колек...

Урок .Громадянська освіта.

Демократія Демократія — це ім’я, яке дають народу, коли потребують його. Робер де Флер Мета:  повторити, систематизувати та узагальнити знання, здобуті учнями впродовж вивчення теми «Демократія»; з’ясувати як учні вміють застосовувати знання, користуватися фактичним матеріалом, хронологією, вживати термінологію, розв’язувати  проблемні  задачі ; розвивати навички самоконтролю, вміння користуватися одержаними знаннями, продовжити формування вміння висловлювати власне ставлення до проблем, що розглядаються; сприяти вихованню пізнавального інтересу учнів до вивчення громадянської освіти, та повагу до історичного минулого людства . Тип уроку: узагальнення та систематизації знань. Форма проведення: нетрадиційна: вікторина «На крилах демократії» Основні поняття: демократія, політична система, мажоритарна, пропорційна, змішана виборчі системи, представницька, пряма демократія. ХІД УРОКУ Тема нашого сьогоднішнього уроку «Демократія». Наша мета – ...