Роль громадян у становленні та функціонуванні громадянського суспільства
Мета: дослідити форми соціальної активності громадян, умови, що сприяють активності та згуртованій
діяльності громадян, формувати громадянські компетентності учнівської
молоді активну громадянську позицію.
Хід уроку
Актуалізація
опорних знань.
1.
Громадянське суспільство — це…
2.
Назвіть інститути громадянського суспільства
3.
Ознаки громадянського суспільства
***
«Тривалий час науковці намагалися зрозуміти
головоломку, яку створювало для них громадянське суспільство в Україні, інших
пострадянських країнах та й у Східній Європі загалом: чому громадянські
суспільства цих країн спроможні за потреби мобілізуватися настільки, щоб
повалити авторитарних лідерів (наприклад, "кольорові революції"
двотисячних в Україні та Грузії), але не спроможні "довести революцію до
кінця", тобто домогтися не тільки перевиборів, а й остаточних
демократичних перетворень у державі.
- Чи змінилася спроможність українського громадянського суспільства доводити справу до кінця після Євромайдану?
- Як змінилося громадянське суспільство в Україні після Євромайдану?» Сформулюйте відповідь тезами: по-перше, по-друге, по-третє, ...
Вивчення нового навчального матеріалу
Громадянське
суспільство забезпечує таке існування людини в суспільстві, коли вона
дотримується настанов держави, але все ж не допускає того, щоб держава та її
структури цілком поглинули її особистість і життя, завжди зберігає й цінує
компонент приватного у власному ставленні до подій чи у здійсненні певних дій.
Тож
аби громадянське суспільство справді розвивалося, потрібно, щоб громадяни були
політично й економічно вільними, свідомими своїх інтересів, з правом на
недирективне мислення та вільний вибір (у соціально прийнятних межах) свого
життєвого шляху, схильними і здатними до інтеграції в громаду, спроможними
разом розв’язувати спільні проблеми.
Таким
чином, чи не найважливішою передумовою і разом з тим ознакою громадянського
суспільства треба визнати зрілого, освіченого (компетентного) й активного громадянина.
Основними
рисами особистості як основи громадянського суспільства є такі:
1)
розумність і здатність критично мислити;
2)
ініціативність;
3)
індивідуальна автономія як щодо соціуму, так і держави;
4)
уміння формувати й обстоювати власну позицію;
5)
змога передбачати результати своїх вчинків;
6) відповідальність
за свої діяння та ін.
Така
особистість самоцінна, самодостатня, але водночас здатна до конструктивної
взаємодії з іншими в ім’я спільних інтересів та цінностей і, в ідеалі,
спроможна підкорити власні приватні інтереси суспільному благу.
1) Чи можливе громадянське суспільство без
толерантності?
2) Чому толерантність вважається фундаментальною
цінністю демократії та громадянського суспільства?
3) Як ви розумієте зміст гендерної, расової, релігійної,
географічної, міжкласової, фізіологічної, політичної толерантності?
У громадянському
суспільстві активний громадянин знаходить чимало однодумців, об’єднується з
іншими людьми, що мають спільні цілі та інтереси. Таке суспільне явище має
назву соціальна взаємодія. Соціальна взаємодія виникає через спільність або
розбіжність інтересів, близьких чи віддалених цілей, поглядів. Саме соціальна
взаємодія складає основу будь-яких відносин у суспільстві.
Саме
наявність у суспільстві соціальної взаємодії, соціальної єдності та згуртованості є необхідними умовами для того, щоб громадяни
ставали активними учасниками суспільного життя, спільно піднімалися на захист
своїх законних прав та інтересів.
Розгляньте фотографії.
- Для чого люди зібралися? Що, на вашу думку, їх об’єднує?
- Чому широка громадянська участь стала можливою? В яких формах вона втілюється?
Щоб люди брали активну участь у громадському
житті, потрібно знайомити їх із доступними інструментами впливу та формами
соціальної активності. До таких, перш за все, належать мирні зібрання. Вони є не лише критерієм, за яким визначають
рівень розвитку демократії у країні, але і надзвичайно дієвим способом
громадського контролю за інститутами публічної влади.
Поняття мирне зібрання охоплює будь-які заходи, що проводяться у пу-
блічних місцях у формі зборів, мітингу,
демонстрації, пікетування, походу
тощо.
Збори — це зібрання, на яке скликаються всі члени спільноти для
прийняття рішень з тих чи інших питань життя організації. Збори — це також
вищий керівний орган організацій, створених спільнотами. Це форма колективного
обговорення ділових проблем, які хвилюють громадськість.
Мітинг —
це організована форма політичних дій, масове публічне зібрання людей для
обговорення актуальних суспільно-політичних проблем. Суттєвою особливістю є
його спрямованість на формування психологічної готовності людей до
безпосередньої політичної дії. Український синонім слова мітинг — віче.
Демонстрація — масовий марш як публічне вираження соціально-політичного
настрою. Учасники демонстрацій виготовляють плакати, банери із гаслами,
закликами, вимогами, а також вигукують їх під час проходження по вулицях.
Пікетування — форма демонстрації, під час якої група учасників пікету може
виготовляти плакати, встановлювати намети, влаштовувати чергування у
громадському місці зі спеціальною метою. Серед таких цілей — охорона певної
території, влаштування перешкод, привертання уваги, висловлення підтримки чи
протесту проти чого-небудь.
Похід (хода) — пересування організованої групи людей, загону, зібрання, що
переміщується під відкритим небом з певною метою і в установленому
порядку(строю). Під час організації та проведення походів мають бути виконані
різні вимоги, наприклад, узгодження маршруту, обмеження руху транспорту тощо.
Домашнє завдання
1. Підготувати повідомлення про історію виникнення громад
2. Підручник с. 103-106